Правова культура людини

 Напередодні Дня прав людини, міжнародного свята, що відзначається у світі 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН і приурочене річниці ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році, в Україні стартує Всеукраїнський тиждень права.

 У рамках проведення тижня права, у Завидокудашевській бібліотеці організовано тематичну викладку «Мої права-моя фортеця», на якій  презентовані видання про права людини та інша література правового змісту.

    Онлайн-подорож «Як не стати жертвою злочину» з дитячою аудиторією та година інформації «Правова культура людини» з юнацтвом мали за мету виховання у молодого покоління поваги до права, підвищення рівня правової культури та правової обізнаності.

Професія - захисник Вітчизни

   В Україні сьогодні, 6 грудня 2016 р., відзначають 25-у річницю утворення національної армії - Збройних сил України (ЗСУ).
Свято було засновано Верховною Радою України постановою від 19 жовтня 1993 р. Дата святкування була приурочена до прийняття закону України "Про Збройні сили України" від 6 грудня 1991 р.
   В наш час, коли молоді люди мало переймаються поняттями Вітчизна, Батьківщина, надзвичайно важливим є виховувати у молодого покоління повагу до своєї Держави, елементарний патріотизм, поняття належності до українського народу та поваги до своєї історії, культури, подвигів, досягнень.

 Саме такими думками керувались при  проведенні виховної години «Знай, що Батьківщину треба захищати», присвячену Дню збройних сил України. На заході переглянули сторінки історії, які пов’язанні з військом, армією та із Збройними силами України.

В бібліотеці організована тематична виставка «Професія – захисник Вітчизни», на якій представлені книги та періодичні видання, що знайомлять з історією українського війська з давніх часів до сьогодення.

  Бажаємо всім захисникам України бути гідними синами своєї Батьківщини, з честю захищати рідну землю, міцного здоров’я, миру Вам і Вашим родинам!

Невиплакані сльози України

  День пам’яті жертв Голодоморів – щорічний національний пам’ятний день в Укріїні, що припадає на четверту суботу листопада. З нагоди роковин Голодомору 1932-1933 рр. в бібліотеці було проведено годину-спомин «Випробування голодом». Протягом тижня у бібліотеці діяла виставка-реквієм «Невиплакані сльози України», що висвітлювала ці скорботні події 1932-1933 рр. Метою цих заходів було донести до свідомості широкого кола користувачів бібліотеки масштабність трагедії Голодомору, який визнано геноцидом української нації.

Україна-територія Гідності і Свободи

  Згідно Указу Президента України 21 листопада визнано Днем Гідності і Свободи. До цієї дати в Завидокудашевській бібліотеці для широкого кола читачів було проведено годину мужності «Україна –територія Гідності і Свободи».

Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції. Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи

  Також було оформлено тематичну викладку «В єдності дій і соборності душ», на якій представлені видання, що висвітлюють революційні події у сучасній Україні періодів Майдану 2004-го та Майдану 2014-го років.

  Ми не маємо права забути тих героїв, які ціною свого життя боронили незалежність нашої держави.

У барвінок зодягайся, українське слово

День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.  За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

До дня української писемності та мови, у бібліотеці представлено літературну викладку «У барвінок зодягайся, українське слово».

 На літературній годині «Рідна мова – то великий дар, тож шануй його, люби й оберігай»  діти слухали про виникнення писемності та української мови, поетичні строки Т. Шевченка,  Л. Українки, Л. Костенко.., а також відгадували загадки, читали скоромовки, складали прислів’я та приказки, працювали перекладачами, перекладаючи фрази з російської мови на українську, знайомились з книгами, присвяченими писемності та історії виникнення мови.

Україна у полум'ї війни

 День визволення України від фашистських загарбників - свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

  Український народ, який зазнав гітлерівської окупації і звірств фашистських головорізів, не схилив голови і не став на коліна перед загарбниками, він піднявся на священний і нещадний бій з ворогом.

    Представлена в бібліотеці книжково - ілюстративна виставка «Війні немає забуття» висвітлює  різні сторони  фронтового життя, торкається  різних періодів тієї страхітливої війни, розкриває образ Воїна – Захисника, Воїна – Визволителя, Воїна – Переможця. На годині мужності «Україна у полум’ї війни» бібліотекар  ознайомила дітей 6-8 класів  з бойовими діями за визволення України впродовж 1942-1944 рр., на прикладі історичних фактів підлітки мали змогу зрозуміти, якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини, і що пам’ять про війну є духовно-історичним надбанням нашого народу.

Від козака до сучасного захисника

  14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. І водночас цей день відзначається Днем українського козацтва. У незалежній Україні це свято офційно існує з 1999 року, а з 2015 року це ще й День захисника України.

  Свято - День захисника вітчизни - прийняте з метою «вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

  Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави – гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.

  До цих свят у бібліотеці оформлені виставка-подорож «І оживе добра слава, слава України» та календарна викладка «Будемо гідні слави героїв». Для дітей старшого шкільного віку проведено історичну мандрівку «Роль козацтва в становленні української державності».

Майстер української драми

 6 жовтня – 135 років від дня народження 

Івана Кочерги 

  Кочерга Іван Антонович – один із найцікавіших українських драматургів XX ст., один із фундаторів української радянської драматургії. Від перших п’єс, написаних російською мовою ще в дореволюційний час, до своїх найзначніших творів — «Алмазне жорно», «Свіччине весілля», «Майстри часу»— він ішов складним шляхом пізнання сенсу буття, заглиблення в непрості істини епохи грандіозних зрушень у суспільному житті країни, в свідомості кожної людини. Він залишив сценічну спадщину, багату на естетичну і філософську думку. Людинолюб-мрійник і драматург-мислитель, який завжди сповідував незалежність мистецьких принципів, він, попри несприятливість доби, творив драматичну класику, що витримала найтяжче випробування – часом. 

  До ювілею  у бібліотеці оформлено календарну викладку «Майстер української драми». На інформаційно-пізнавальній годині для дітей старшого шкільного віку «Час і простір І. Кочерги» відбулося ознайомлення iз життям i творчiстю I.Кочерги, розглядали складний і суперечливий шлях митця в літературі.

Незламний, гордий, вірний син

  Іван Багряний - український письменник, який був в радянській Україні забороненим. Літературна творчість письменника – визначне явище в історії української літератури. Загальнонаціональна ідея української незалежності - основна ідея його життя, творчості.

   Його здобутки, його вклад у літературну скарбницю і в боротьбу еміграції проти ворога набагато перевищують можливості однієї талановитої й діяльної людини. Треба мати багато сил, великий талант, непохитну віру у свою працю, у свій народ, щоб невтомно працювати і стільки зробити. Він справді був одним з найбільших літературних і політичних каменярів нашої спільноти на чужині. 

   Замовчуваний в Україні всі повоєнні роки, він тільки останнім часом став відомий читачам на батьківщині. Тепер за його творами ставляться фільми, з'являються дослідження про нього. Актом справедливості і визнання стало присудження йому посмертно в березні 1992 року найвищої відзнаки держави — Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Отже Іван Багряний на сьогодні вже не є постаттю невідомою для читача в Україні. 

  До 110-ти річчя від дня народження Івана Багряного у бібліотеці оформлено календарну виставку «Безкомпромісний і творчо багатоликий»,  де представлено  його твори, матеріали біографічного змісту, відгуки про творчість письменника. 

Мовчазний крик Бабиного Яру

  Скільки жаху прийшлось пережити людям під час Другої Світової війни. Кожна смерть - то є трагедія, але масові смерті – то велика трагедія для всього народу. Бабин Яр – трагічна сторінка в історії України. Саме це місце стало останнім пристанищем для багатьох людей, що проживали в той час на Україні. Адже під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених.

  В різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі – приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік. У 1946 році на Нюрнбергському процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч чоловік, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

   

  До  75-ї річниці трагедії Бабиного Яру у бібліотеці оформлено календарну викладку «Мовчазний крик Бабиного Яру: 75 років трагедії». З читачами бібліотеки проведено годину скорботи «Великий боже, ми з твоєї згоди проходимо дорогу в Бабин Яр», де прослухали основні відомості про події які відбувалися в цьому жахливому місці, про знущання та масові страти євреїв, циган, а також українських громадян, серед яких були члени редакції «Українського слова» разом з поетесою Оленою Телігою, переглянули уривки з документальних фільмів. 

  Злочини в Бабиному Яру перевершили всі відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує нам як важливо запобігти насильству та берегти мир.

  

Обличчя української історії

  Михайло Грушевський (1866—1934) є однією з головних постатей українського національного самоствердження в новітній історії України. Видатний вчений і суспільно-політичний діяч, він створив 10-томну «Історію України-Русі» – першу повну історію України, таким чином перевершивши навіть таких видатних попередників, як Костомаров, Куліш, Драгоманов, Антонович. Але Грушевський не тільки писав історичні праці, він сам творив історію: 1917 року став на чолі нової Української держави – його було обрано головою Центральної Ради (1917—1918), яка в 1918 році проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Завдяки цьому світ дізнався, що на землі існує Українська держава, президентом якої і став М. С. Грушевський.

  М. С. Грушевський — автор понад двох тисяч наукових праць: «Історія України-Русі», «Нарис історії українського народу», «Ілюстрована історія України», «Початки громадянства», «Історія української літератури»; також Михайло Грушевський — один із редакторів багатотомного видання документів «Джерела до історії України». Твори його намагалися будь-що вилучити з наукового обігу, а їхнього автора — з народної пам'яті. Відновлення української державності 1991 р. врятувало творчу спадщину М. Грушевського, висновки й передбачення якого, поза сумнівом, домінуватимуть і на межі XXI—XXII сторіч, поступово перетворюючись на ідейні засади та основу життя всього народу. 

  «Я не належу до породи героїв...», під такою назвою в бібліотеці була розгорнута тематична  виставка з нагоди 150 річчя від дня народження М.С.Грушевського. Для користувачів бібліотеки організовано інформаційно-пізнавальний огляд «Ідеолог національного державотворення» з переглядом в Інтернеті презентації «Обличчя української історії».

Стежками партизанськоъ слави

  22 вересня в Україні відзначають День партизанської слави. Партизанський рух завжди відображав прагнення народу до свободи. Понад п’ятсот з’єднань і сотні загонів народних месників, що діяли в тилу ворога під час Великої Вітчизняної війни на території України, зробили вагомий внесок у визволення країни від фашистських загарбників.  

        

  В бібліотеці було проведено календарну виставку, яка відображає героїчні сторінки вітчизняної історії. Пройшов урок мужності для учнів 7-9 класів «Стежками партизанської слави», який мав доповнити знання, отримані з книжок і фільмів, і  спрямован на утвердження в молоді почуття патріотизму й національної свідомості.

За книгою-в електронний світ

                       18 вересня - Міжнародний день

                                                                    читання електронних книжок

                                                                                  у вільному просторі.

          Сучасні технології потрапили в абсолютно всі сфери існування людини – від побуту до науки. В останні роки у вільному доступі можна знайти безліч електронних книг, які поступово витісняють з ринку паперові видання. 

          Зважаючи на новизну та популярність такого інформаційного ресурсу, як електронна книга, 18 вересня відзначаємо Міжнародний день читання електронних книжок у вільному доступі.

          У бібліотеці, до цього дня відбулась Інтернет-подорож «За книгою- в електронний світ». Користувачі відвідали інформаційні ресурси бібліотеки з повними текстами підручників та художніх видань в електронному вигляді.

           Незважаючи на безліч переваг електронних книг, в паперових теж є чимало корисного. У першу чергу, навряд чи абсолютно всі читачі почнуть користуватися електронними книгами. Адже жоден, навіть найновіший і сучасний пристрій, не може замінити задоволення посидіти з книжкою, пошурхотіти сторінками улюбленого видання. Особливо це стосується читачів старшого покоління, для яких покупка нової книги, її перегортання є особливим ритуалом. Багато хто любить аромат книг, романтику самого процесу читання. Технологічність читання електронної книги не може надати всього цього. Не зважаючи на якому вона носії – глиняна дощечка, вичинена шкіра тварин, папір, електронний дисплей, книга – одне з найбільших чудес, створених людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє і, безперечно, здобути освіту та опанувати фах.

Війні немає забуття

                                                      8 вересня – День визволення Донбасу

   Все далі в минуле відходить цей переможний день, але ми не в праві про нього забувати. Це святе для наших предків і для нас свято. Велика перемога, сила духу і мужність донеччан в роки Великої Вітчизняної Війни дали нам право на життя і свободу.

    З кожним роком все менше залишається наших переможців. І вже не стільки з розповідей, скільки по фільмах і книгах наші діти дізнаються про тих, хто ціною свого життя подарували нам мирне небо, хто вижив і став для нас символом і уособленням мужності, мірилом істинної любові до рідної землі.

   До свята, у бібліотеці представлено виставку-реквієм «Війні немає забуття». З метою ознайомлення дітей з бойовими діями за визволення Донбасу впродовж 1942-1943 рр., на прикладі історичних фактів показати, якою ціною далась перемога над загарбником нашої Батьківщини пройшла героїко-патріотична година «Ми свято шануємо пам’ять усіх, хто власним життям нашу землю зберіг».

     З метою увічнення пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні біля братських могил  с.Завидо-Борзенка і с.Завидо-Кудашеве  пройшли мітинги – реквієм «Пам’яті загиблих будемо гідні». На мітингах згадали про важкі бої за визволення рідної землі від німецько-фашистьських загарбників, всі присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, поклали квіти до пам’ятника загиблим солдатам ,продекламували вірші відповідної тематики.

Святині мого народу

  В історії кожного народу є доленосні моменти, які визначають його сутність і майбутнє на цілі століття. Для України таким моментом, її історичною долею став 988 рік – рік Хрещення. Із хрещенням у водах Дніпра під київськими кручами для нашого народу розпочалася нова історія: початок духовного і культурного просвітлення, вищої, духовної єдності – єдності національної. День хрещення Київської Русі-України, який відзначається щорічно 28 липня, у день пам`яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі, одного із засновників і покровителів нашої державності, установлений Указом Президента України від 25.07.2008.

   Християнство мало всебічний вплив на культурне життя наших предків: на освіту й літературу, на живопис і архітектуру, на державні закони й політику тощо. Християнство визначило основу середньовічної культури нашої країни і тим поєднало слов'янський культурний світ і Київську Русь з культурними колами християнських народів Сходу і Заходу. Культура, що прийшла на Русь після прийняття християнства з Візантії, продовжувала далі розвиватися на ґрунті власної творчості. Це сприяло історичному самовизначенню Київської Русі та знаходженню нею свого місця у світовому історичному процесі.

   На честь вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого  у бібліотеці оформлено календарну викладку і проведено інформаційну годину «Святині мого народу».

  Це – свято всіх українських громадян, до якої б конфесії вони не належали, адже у всіх нас одні моральні і духовні цінності. Це свято єдності, згоди, толерантності і терпимості. Тож поважаймо думки один одного, прислухаймося один до одного, будьмо єдиними! Прагнімо до взаєморозуміння, тримаймося разом, щоб зберегти і примножити духовне надбання нашої країни.

Англійська долає кордони

                    

                       2016 рік - Рік англійської мови в Україні.

   Володіння англійською мовою є однім із пріоритетів національної політики України. Указ Президента України «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні» - це потужний стимул для вивчення англійської мови як мови міжнародного спілкування.

 Завдання Року – зробити вивчення англійської мови популярним. Мета заходів – підвищити попит на вивчення англійської мови, доступ до глобальних знань, інформації, загальноєвропейських цінностей.

  Вивчення англійської мови – процес складний, але багатогранний і цікавий. Але варто замислитись, що саме англійська мова є неповторним засобом спілкування між людьми різних національностей. Оволодіння іноземною, а саме англійською мовою є потребою часу. Під час вивчення англійської мови ми знайомимось з традиціями і звичаями інших народів та переконуємось у неповторності власної української культури.

  У рамках року англійської мови, у Завидокудашевській бібліотеці проведені заходи, спрямовані на популяризацію вивчення англійської мови громадянами. Оформлено постійно діючу тематичну виставку «Англійська-мова міжнародного спілкування».  На виставці представлена навчальна та довідкова література з фондів бібліотеки. Для широкого кола відвідувачів бібліотеки проходять інформаційні огляди у виставки «Світові шедеври англомовної літератури». З дітьми підліткового віку відбулась онлайн-подорож «Англійська долає кордони», на якій  діти могли познайомитися із Обєднаним Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, побачити визначні місця країни, видатних письменників та поетів.   

  Тож ми сподіваємось на те, що Рік англійської мови спонукатиме не тільки дітей, але й дорослих до вивчення, засвоєння, удосконалення  знань з англійської мови.